Виготовниця писанок розповідає про своє мистецтво
Une créatrice de pisankas parle de son art

Lesia Martyniouk :
Мене звати Леся Мартинюк. Я займаюся писанкарством. Так як є членом Національної спілки народних майстрів України. А ще працюю викладачем образотворчого мистецтва та декоративно-прикладного мистецтва. Веду студію писанкарів під назвою «Золотий оберіг».
Багато моїх студентів стали відомими майстрами. І цю справу не залишають, а постійно на Великдень пишуть писанки.
У мене зберігається колекція стародавніх писанок, якою я дуже горжуся. Уявляєте, цю писанку в руках тримала моя мама, моя бабуся і моя прабабуся.
А-а чим вона така цікава? Писанка з західного Поділля цікава тим, що оце сонце Ружа написано як квітка. Половину сонця… половина, от дивіться, як вона іде: розділена по половині писаночка. Тут символ - оцей завіточок родючості.
Далі ідуть крапки ‑ це е-е зернятка, посіяні в землю. Оця хвилька ‑ це водичка, яка зросила ці зернятка. І знову ця квіточка. Ця квіточка ‑ це оця Ружа. А писанка ‑ е-е чорне тло, бачите, і крапкування. Як крапили? Крапили просто з свічки капав віск на оцю писанку. Бачите, жовте і оранжеве ‑ натуральні барвники.
А оце е-е, це чоловіка родини писанки. У них своя надзвичайна історія. Їх писала бабуся, але чоловіка родина ‑ це переселенці з території Польщі під час операції «Вісла». І ці писанки Грубешівського повіту з села Уханьки. Дивіться, оці вітрячки. Вітрячок е-е іде поділ навхрест, так як це хрест ‑ це основа усього писанкарства. Це чотири сторони світу, символ е‑е вічності, символ Ісуса Христа. Ось хрест, іде навскісний хрест. Вітрячки штриховані і сосонка ‑ символ здоров'я, штрихування. І дивіться, оцей м-м вітрячок іде отак у всіх перетинках того хреста. І ще що цікаво? Ці писаночки маленькі, тому що для писанки вибирали маленькі яє… ну, таке у курки не знесок, а маленькі, щоб воно було гарне. Дивіться, як вербова гілочка іде ‑ не просто одна, один прутик, а подвійний, так як штрихування. І квітка ‑ оце сонце. Квітка мала бути з певною кількістю пелюсток. Оця писанка, я її так розгадувала довго. Як же ж то заштрихувати, щоб не помилитися, ось. Сонце весняне, вітрячок ‑ чотири сторони світу і штрихування.
Оця складна. Тут треба дуже послідовно малювати, щоб не помилитися. Іде спочатку отак, ось, а потім зверху штрихування. Тут теж такі, ніби, краї рушничка.
Це все шукається, ведеться пошукова робота по музеях, по колекціях, по приватних колекціях, щоб розгадати цей феномен писанки. Щоб цю писанку розгадати, то треба посидіти і помізкувати, і подивитися. Дивіться, ось і їх тут є багато. Як ви бачите, це папка робіт. Дивіться, нікому не показувала, нікому не розказувала. Дивіться, скільки їх є. Це, я думаю, що це скарб. Просто для українського писанкарства ‑ це скарб. Щоб навчитися писанкарству треба робити копії з писанок. Копії… розгадати, як пишеться писанка від початку до кінця.
Коли власне треба писати писанку? Виявляється, писанку можна писати цілий рік. Майстри, які мають художню освіту і пишуть цілий рік писанку. Але українці писали від Нового року до Трійці.

Lesia Martyniouk :
Je m'appelle Lesia Martyniouk. Je fais de la décoration d’œufs de Pâques (pysanky). Comme je suis membre de l'Union nationale des maîtres d'art populaire d'Ukraine. Et je travaille aussi comme enseignante en arts visuels et en arts décoratifs et appliqués. Je dirige un atelier de pysanky qui s'appelle « Zolotyi Oberih » (« Talisman d’or »).
Beaucoup de mes élèves sont devenus des maîtres renommés. Et ils n’abandonnent pas ce travail, mais chaque année à Pâques, ils écrivent des pysanky.
J’ai une collection d’anciens pysanky, dont je suis très fière. Imaginez, cet œuf, l’ont tenues dans leurs mains ma mère, ma grand-mère et mon arrière-grand-mère.
Ah, et qu’a-t-il de si intéressant ? La pysanka de Podolie occidentale est intéressante parce que ce soleil-Rouge est tracé comme une fleur. La moitié du soleil… la moitié, regardez comment elle va : l’œuf est divisé en deux. Ici le symbole – cette petite volute de fécondité.
Ensuite viennent des points – c’est, euh, les graines semées en terre. Cette petite vague – c’est l’eau qui a arrosé ces graines. Et encore cette petite fleur. Cette petite fleur – c’est cette Rouge. Et la pysanka – euh – fond noir, voyez, et le pointillage. Comment on pointillait ? On pointillait simplement en laissant couler de la cire de la bougie sur cet œuf. Vous voyez, le jaune et l’orange – ce sont des colorants naturels.
Et ceci, euh, ce sont les pysanky de la famille de mon mari. Elles ont leur histoire extraordinaire. C’est la grand-mère qui les a faites, mais la famille de mon mari – ce sont des déplacés venant du territoire de la Pologne pendant l’opération « Vistule ». Et ces pysanky viennent du district de Hrubieszów, du village de Ukhaňky. Regardez, ces petits moulins à vent. Le petit moulin, euh, la division va en croix, comme ça, puisque cette croix – c’est la base de tout l’art de la pysanka. C’est les quatre points cardinaux, le symbole, euh, de l’éternité, le symbole de Jésus-Christ. Voici la croix, la croix oblique. Les petits moulins sont hachurés, et le petit pin – symbole de santé, les hachures. Et regardez, ce m-moulin à vent est mis comme ça à toutes les intersections de cette croix. Et encore, qu’est-ce qui est intéressant ? Ces petits œufs sont petits parce que pour les pysanky on choisissait de petits œufs… pas la ponte normale de la poule, mais des petits, pour qu’il soit beau. Regardez, comme le rameau de saule va – pas simplement une seule, une tige, mais double, comme des hachures. Et la fleur – c’est ce soleil. La fleur devait avoir un certain nombre de pétales. Cet œuf-là, je l’ai déchiffré longtemps. Comment donc le hachurer pour ne pas se tromper, voilà. Soleil de printemps, moulin à vent – quatre points cardinaux et hachures.
Celui-ci est compliqué. Il faut dessiner très méthodiquement pour ne pas se tromper. D’abord comme ça, voilà, et ensuite les hachures par-dessus. Ici aussi, comme si c’étaient des bords de serviette.
Tout cela se cherche, il faut faire un travail de recherche dans les musées, les collections, les collections privées, pour déchiffrer ce phénomène de la pysanka. Pour déchiffrer cette pysanka, il faut s’asseoir, réfléchir et regarder. Voyez, les voici en grand nombre. Comme vous voyez, c’est un dossier de travaux. Regardez, je n’ai jamais montré ça à personne, jamais raconté à personne. Regardez combien il y en a. Moi, je pense que c’est un trésor. Simplement pour l’art de la pysanka – c’est un trésor. Pour apprendre la pysanka, il faut faire des copies des pysanky. Des copies… comprendre comment la pysanka est écrite du début à la fin.
Quand faut-il écrire la pysanka ? Il s’avère qu’on peut écrire la pysanka toute l’année. Les maîtres qui ont une formation artistique écrivent des pysanky toute l’année. Mais les Ukrainiens écrivaient de Nouvel An jusqu’à la Trinité.